Павличко Дмитро Васильович

Дмитро́ Васи́льович Павли́чко (28 вересня September 1929, Стопчатів[2], Коломийський повіт district , Станиславівське воєводство province, voivodeship , Польська Республіка, нині nowadays Косівський район, Івано-Франківська область, Україна[3] — 29 січня 2023[4], Київ, Україна) — український поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник progressive revolutionary , громадсько-політичний діяч activist , Герой України (2004). Кавалер ордена order (as in organization, order of the garter etc.) князя Ярослава Мудрого IV, V ступеня degree, rank (1999, 2009), ордена order (as in organization, order of the garter etc.) «За заслуги merits » III ступеня degree, rank (1997), ордена order (as in organization, order of the garter etc.) Свободи (2015), лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка (1977). Батько Соломії Павличко.

Життєпис biography

Народився 28 вересня September 1929 року в селі Стопчатів, нині nowadays Косівський район, Івано-Франківська область, Україна (тоді — анексована Польщею ЗУНР; за польським адміністративним поділом division (dividing into parts, not the military sense) Коломийський повіт district , Станиславівське воєводство province, voivodeship , Польська Республіка) в селянській багатодітній родині.

Початкову elementary освіту education здобув to win, to gain у польськомовній школі в Яблунові, продовжив навчання studies в Коломийській гімназії,[5] потім — у Яблунівській середній школі.

З осені 1945 року по літо 1946 року — ув'язнений confined (imprisoned) за справою щодо звинувачення accusation в належності belonging до УПА. Дмитро публічно publicly визнав admitted (confessed) свою належність belonging до УПА, в інтерв'ю розповідав narrated що його загін detachment (unit) розпустили dismissed , а його відправили sent до школи.

У 1953 році закінчив graduated філологічний факультет Львівського університету.

Член КПРС з 1954 по 1990 роки. З 1955 року — член ЦК ЛКСМУ.

Завідував managed відділом department поезії редакції editoral board, editorial offices журналу « Жовтень october » ( нині nowadays — «Дзвін»), після переїзду до Києва працював у секретаріаті СПУ. Упродовж during 1971–1978 pp. Дмитро Павличко редагував журнал « Всесвіт universe ».

Перша збірка поезій «Любов і ненависть hatred » з'явилася у 1953 році. Пізніше побачили світ поетичні книги «Моя земля» (1955), «Чорна нитка thread » (1958),«Правда кличе calls, is calling » (1958), — вісімнадцятитисячний тираж print run книжки було знищено destroyed за вказівкою directive партійних цензорів, «Пальмова віть branch » (1962). У 1968 році вийшла збірка «Гранослов», згодом afterwards «Сонети подільської of or relating to Podilia осені» (1973), « Таємниця mystery, secret твого обличчя» (1974), «Сонети» (1978), «Спіраль» (1984), «Поеми й притчі parables » (1986), « Покаянні confessional псалми» (1994). Дмитро Павличко уклав compiled антологію перекладів «Світовий сонет» (1983). Літературно-критичні праці proceedings зібрані collected в книжках « Магістралями highway слова» (1978), «Над глибинами depth » (1984), «Біля мужнього manly слова» (1988).

Дмитро Павличко на святі 500-ліття Запорозького козацтва cossackry , село Капулівка, 4 серпня 1990 року

Дмитро Павличко з дружиною Богданою в Донецьку, фото завантажене до вікісховища 26 червня June 2015 року. Праворуч — проф. Володимир Білецький

Дмитро Павличко — один із організаторів Народного руху України, Демократичної партії України, перший голова Товариства української мови імені Т. Г. Шевченка.

У 1990–1994, 1998–1999 роках — Народний депутат України.

Один з авторів Декларації про державний суверенітет України та першої зовнішньополітичної foreign-policy-related доктрини самостійної держави, що передбачала call for, predict, provide нейтральний та позаблоковий non-aligned, neutral статус України — іноді цю доктрину іменують саме «доктриною Павличка»[6].

У 2002 році став почесним honorary професором НаУКМА. 1 вересня September він прочитав інавгураційну лекцію на тему «Українська національна ідея»[7].

З 21 жовтня 2005 року по 25 травня 2006 року — народний депутат України (фракція Української народної партії).

На IV Всесвітньому форумі українців, що відбувся took place в Києві 18–20 серпня 2006 року, Дмитра Павличка було обрано chosen, selected Головою Української всесвітньої координаційної ради.

24 жовтня 2019 року у приміщенні premises Національного музею літератури України відбувся took place ювілейний вечір присвячений dedicated 90-річчю Дмитра Павличка, де за участі participation було презентовано п'ятий і анонсовано вихід шостого (останнього) томів мемуарів «Дмитро Павличко. Спогади flashbacks » видавництва «Ярославів Вал».[8][9][10]

Помер ввечері 29 січня 2023 року на 94-му році життя[11][12][13] в Києві.

Павличко — перекладач

Дмитро Павличко був один з найвизначніших most prominent українських перекладачів. Перекладав з англійської, іспанської, італійської, французької, португальської, їдиш Yiddish та багатьох слов'янських мов.

Завдяки зусиллям effort Павличка вперше for the first time українською мовою з'явилося повне зібрання творів Шекспіра в шести томах (видання «Дніпро» 1986 рік).

Український читач познайомився з Шарлем Бодлером, Павола Гвездослава, Луїшом де Камойншом та багатьма іншими іменами світової літератури. Своїми перекладами Павличко запропонував нове прочитання творів Данте Аліг'єрі, Франческо Петрарки, Мікеланджело Буонарроті, Федеріко Ґарсія Лорки, Хосе Марті, Сесара Вальєхо, Рубена Даріо, Йоганна Вольфґанґа фон background Ґете, Генріха Гайне, Райнер Марія Рільке, Генріка Ібсена, Леопольда Стаффа, Ярослава Івашкевича, П'єра де Ронсара, Жозе-Маріа де Ередіа, Вітезслава Незвала, Христо Ботева та багатьох інших.

Захоплення delight Павличка сонетною формою вилилось to outpour у створення антології «Світовий сонет» (1983), яку свого часу готував, але не встиг managed to, had enough time to реалізувати Микола Зеров. У цій антології українською мовою були опубліковані великі добірки selections сонетів Данте, Мікеланджело, Шекспіра, Шарля Бодлера, Павола Гвездослава Орсага, Янки Купали. Розширене broadened видання антології, до якого крім перекладів увійшли й оригінальні сонети Павличка, з'явилося 2004 року у видавництві «Генеза» під назвою «Сонети».

Видання перекладів див. у списку творів

Павличко — літературний критик

Дмитро Павличко має великий доробок oeuvre, body of work і як літературний критик. Найповнішим виданням літературно-критичних праць job Павличка є двотомник double-volume « Літературознавство literary criticism . Критика», виданий видавництвом « Основи foundations » у 2007 році. В першому томі представлено represented літературно-критичні розвідки inquiries, studies , статті, доповіді lectures та виступи speeches автора, присвячені українській літературі. Тут також опубліковано матеріали про окремі літературні постаті figure, presence , явища phenomena чи події events , здебільшого mostly за хронологічним принципом. В другому томі представлено represented літературно-критичні розвідки inquiries, studies , статті, доповіді lectures та виступи speeches автора про світову літературу. Часто ці праці proceedings були написані паралельно до перекладацьких проєктів Павличка й слугують коментарем та доповненням до його перекладацького доробку.

Літературознавство literary criticism . Критика. Українська література. — Том 1. — Київ: Основи foundations , 2007. — 566 с.

Літературознавство literary criticism . Критика. Світова література. — Том 2. — Київ: Основи foundations , 2007. — 465 с.

Павличко — громадський діяч activist

Дмитро Павличко — перший голова Товариства української мови імені Тараса Шевченка (1989—1990), голова Української всесвітньої координаційної ради у 2006—2011 рр.

Павличко — дипломат

З жовтня 1995 до травня 1998 року Павличко був Надзвичайним extraordinary і Повноважним plenipotentiary Послом України в Словацькій Республіці.[14]

Павличко був також Послом України в Республіці Польща в період з весни 1999 року по лютий 2002 року.[15] Завдяки його клопотанню a request, a petition в центрі Варшави за пів кілометра від знаменитих famous Варшавських Лазенок в березні 2002 року було споруджено built, installed пам'ятник Тарасу Шевченку.

Дмитро Павличко, 2009 рік

Державні нагороди rewards, prizes

Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка (1977) — за книгу поезії «Любов і ненависть hatred »[16]

Орден «За заслуги merits » III ст. (27 червня June 1997) — за особистий внесок payment у розробку development , підготовку preparation та прийняття reception Конституції України, активну законотворчу legislative роботу[17]

Орден князя Ярослава Мудрого V ст. (12 липня 1999) — за вагомий weighty особистий внесок payment у розвиток development, growth, progress дипломатичної служби, піднесення lifting, raising авторитету України на міжнародній арені[18]

Звання rank Герой України з врученням handing, conferring ордена order (as in organization, order of the garter etc.) Держави (27 вересня September 2004) — за визначний prominent особистий внесок payment у розвиток development, growth, progress української літератури, створення вершинних top, best зразків specimen, sample поетичного слова, плідну fruitful державну і політичну діяльність[19]

Орден князя Ярослава Мудрого IV ст. (25 вересня September 2009) — за визначний prominent особистий внесок payment у збагачення enriching літературної спадщини українського народу, багаторічну плідну fruitful громадсько-політичну діяльність та з нагоди opportunity 80-річчя від дня народження[20]

Орден Свободи (22 січня 2015) — за значний important особистий внесок payment у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток development, growth, progress Української держави, багаторічну сумлінну conscientious працю та високий професіоналізм[21][22][23]

Відзнака decoration (honor) Президента України — ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016).[24]

Твори

Любов і ненависть hatred , 1953.

Моя земля, 1955.

Концерт у царя, 1958.

Чорна нитка thread , 1958.

Правда кличе calls, is calling , 1958.

Днина day , 1960.

Два кольори, 1965.

Гранослов, 1968.

Сонети подільської of or relating to Podilia осені, 1973.

Таємниця mystery, secret твого обличчя, 1974, 1979.

Магістралями highway слова, літературна критика, 1978.

Світовий сонет, переклади, 1983.

Над глибинами depth , літературна критика, 1984.

Спіраль, 1984.

Поеми й притчі parables , 1986.

Біля мужнього manly слова, літературна критика, 1988.

Покаянні confessional псалми, 1994.

Антологія словацької поезії XX століття, 1997.

Золоте ябко, 1998.

Сонети В.Шекспіра, 1998.

50 польських поетів, 2000.

Поезії Хосе Марті, 2001.

Наперсток thimble , 2002.

Рубаї, 2003

Сонети (оригінальні твори й переклади), 2004.

Не зрадь, 2005.

Три строфи, 2007.

Аутодафе, 2008.

Мала антологія хорватської поезії, 2008.[25]

Потоп flood . 2010.

Золоторогий олень. Поема. 2011.

Най let (imperative) = нехай поховають мене на цьому полі. Новела. 2011.

Разом. Вместе: збірка поезій. (з Ратнером О. Г.). — Дніпропетровськ : Герда, 2013. — 176 с., іл. — ISBN 978-617-7097-02-9

Вірші з Майдану: Поезії. — К. : ВЦ « Просвіта enlightement », 2014. — 24 с. — ISBN 978-966-2133-96-7

У фільмах та музичних творах

За мотивами творів Дмитра Павличка створено:

Олександр Костін написав оперу «Золоторогий олень» (1982)

Євген Станкович — «Реквієм» («Бабин Яр», для солістів, хору та симфонічного оркестру, 1991)

«Золоторогий олень» (1979, мультфільм, за мотивами однойменної of the same name поеми; студія Київнаукфільм, реж. Тадеуш Павленко)

Д. Павличко — автор сценаріїв до фільмів «Сон» (1964, у співавт. з Володимиром Денисенком), «Захар Беркут» (1971), а також автор текстів пісень у фільмі «Роман і Франческа» (1960).